"Днепр" - перша вiтчизняна напiвпровiдникова керуюча машина широкого призначення.

Iз спогадiв Б.М.Малиновського, заступника з наукової частини директора Обчислювального центру АН УРСР В.М.Глушкова в 1957-1961 рр.

В.М.Глушков про створення комп'ютера "Днепр" Принципи побудови та налагодження Доказ унiверсальностi Серiйне виробництво Тернистий шлях впровадження Пiонерськi цифровi керуючi системи "Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа" Характеристики комп'ютера "Днепр". Його творцi. Iлюстрацiї.

Про становлення цифрової обчислювальної технiки в Обчислювальному центрi АН УРСР керованому Вiктором Михайловичем Глушковим згадує його заступник з наукової частини Борис Миколайович Малиновський:

"Хочу розповiсти, що стоїть за словами В.М.Глушкова "героїчний перiод нашого розвитку". Оскiльки доводилося бiльше усiх пiклуватися про розробку керуючої машини широкого призначення (КМШП), то до кiнця її жартiвники називали "УМШН - УМА-ЛИШЕН" (вiд назви машини росiйською мовою - УМШН). Роботи дiйсно було багато i не завжди вона клеїлася. Через рiк чи пiвтора довелося взяти весь обсяг роботи пiд свiй твердий контроль, що я i зробив, користуючись можливостями заступника директора. Потiм зрозумiв, що потрiбний проектно-конструкторський вiддiл, i умовив Вiктора Михайловича створити його. У якостi завiдуючого "пiдвернувся" Ю.Т.Митулинський, людина з гарними органiзацiйними здiбностями. Вiддiл був швидко розгорнутий i приступив до конструювання машини.

Так створювалася кадрова база великої для того часу розробки.

Принципи побудови (вибiр структури й архiтектури) i налагодження

I все-таки головними були i залишалися питання: якою повинна бути машина - принципи її побудови, основнi параметри, структура й архiтектура (як стали говорити пiзнiше). Вони визначалися її призначенням - керування широким колом виробничих процесiв. Довелося зайнятися їхнiм вивченням.

Пам'ятаю, менi спало на думку написати в рiзнi науково-дослiднi органiзацiї, унiверситети, ряд промислових органiзацiй листа про те, що розробляється КМШП, що ми шукаємо прихильникiв створення такої машини, i тi, хто бачить можливостi її використання, згодний працювати разом з нами, може висловити вимоги до КМШП. Було розiслано понад 100 листiв. Вiктор Михайлович схвалив мiй задум. Позитивнi вiдповiдi прийшли вiд чотирьох органiзацiй, у тому числi вiд НДI хiмiчної промисловостi - "НИОХИМ" - (м.Харкiв), iншi органiзацiї або не вiдповiли, або надiслали нiчого не значущi вiдписки.

Менi довелося засiсти за книги з описом вимiрювальних приладiв, регуляторiв, сервомеханiзмiв, технологiй, використовуваних у промисловостi. У той час нiякої єдиної системи вимiрювальної технiки не iснувало. В основному використовувалися стрiлочнi прилади. По положенню стрiлки чи iншого покажчика на шкалi можна було прочитати величину вимiрюваного параметра. Таке ж положення було з регуляторами.

У керуючу машину данi про процес, якi знiмалися з приладiв, треба було вводити автоматично, за її командами. Також автоматично було потрiбно керувати регуляторами i сервомеханiзмами. Постала проблема об'єднання обчислювальної частини ЕОМ з об'єктом керування. Саме в стiнах нашого вiддiлу спецмашин народилася тодi назва пристрою, покликаного виконувати цi функцiї: ПЗО - пристрiй зв'язку з об'єктом. Слово ПЗО узвичаїлося, стало зрозумiлим усiм, хто займається керуючими машинами.

Розроблювачам ПЗО вiдразу стала очевидна необхiднiсть стандартизацiї електричних сигналiв на виходi вимiрювальних приладiв i на входi сервомеханiзмiв, що впливають на процес. Тiльки в цьому випадку створення ПЗО, розраховане на прийом багатьох вхiдних i видачу багатьох вихiдних сигналiв, ставало можливим. Це змусило фахiвцiв в галузi вимiрювальної технiки зайнятися питаннями стандартизацiї промислової автоматики. Буваючи на конференцiях, семiнарах, вiдвiдуючи пiдприємства, я багаторазово обговорював цi питання з тими, хто був близький до них, щоб скласти уявлення про майбутнє ПЗО. Зрештою нам удалося його спроектувати. Багато працi в цю роботу доклали В.М.Єгипко i Л.О.Жук.

Що стосується обчислювальної частини (арифметичного пристрою i пам'ятi), то у вiдношеннi її структури й архiтектури усе було ясно. Однак виникало багато технологiчних труднощiв, наприклад, створення феритної пам'ятi на мiнiатюрних сердечниках.

Запам'ятовуючий пристрiй КМШП на мiнiатюрних феритних сердечниках, розроблений пiд керiвництвом I.Д.Войтовича став першим у країнi i забезпечив високу надiйнiсть i невеликi розмiри машини. Для пристрою введення-виведення програми i даних були обранi широко застосовуванi в той час пристрiй уведення даних з перфострiчки i цифродрук з електричним приводом.

З огляду на наближення комплексного налагодження КМШП, я, за порадою В.М.Глушкова, постарався сконцентрувати всi роботи в себе у вiддiлi. Налагодження ПЗО вiв В.М.Єгипко, що працював у вiддiлi i ранiше, арифметичний пристрiй налагоджував В.С.Каленчук, запам'ятовуючий пристрiй вiв спочатку В.Г.Пшеничний, потiм I.Д.Войтович. Структурну схему всiєї машини допрацьовували я й А.Г.Кухарчук. Пристрiй керування вела Л.О.Коритна, пристрiй живлення - Е.Г.Райчев.

Розробка пристроїв введення-виведення затримувалася. У цей час у наш ОЦ прийшов на роботу д.т.н. Б.Б.Тимофєєв iз Грузiї. В.М.Глушкова не було, приймав його я i вiдразу запропонував очолити вiддiл пристроїв введення-виведення, передав йому частину спiвробiтникiв свого вiддiлу. Комплексне налагодження машини було проведено за лiченi тижнi - позначилася висока якiсть налагодження основних пристроїв.