English    Русский


Ілюстрації. Література. Додаткові матеріали Перелік друкованих робіт академіка АН СРСР В.М.Глушкова.Російською мовою Комп'ютери. Перефірійні прилади. Мережі. Використання комп'ютерів в системах Віктор Михайлович Глушков. Життя та творчість. Зміст В.М.Глушков - основоположник інформаційних технологій в Україні та колишньому СРСР

Вибранi науковi працi В.М.Глушкова

Стислий огляд
Ю.В.Капiтонова

"Ранні роботи В.М.Глушкова (1950-1956 рр.) були присвячені дослідженням в області сучасної алгебри. У докторській дисертації їм була вирішена узагальнена п'ята проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будови локально-бікомпактних груп і алгебр Лі. Роботи, включені в 1 розділ цього тому, дозволили значно розвинути теорію топологічних груп і топологічну алгебру в цілому. Вони цікаві ще і тим, що дають уявлення про техніку дослідницької роботи В.М.Глушкова, якою він користувався для рішення практичних задач у нематематичних областях.

У результаті пошуку теоретичної бази проектування і забезпечення необхідних умов надійного функціонування ЕОМ В.М.Глушков створив загальну теорію цифрових автоматів, що дозволила перетворити мистецтво розробки радіоелектронних пристроїв у технологію, тому що на базі цієї теорії можна створювати ефективні практичні методи їхньої побудови. Крім того, однією з труднощів, з якими зіштовхується розроблювач складної техніки, є формування формальної методики й адекватність уявлення як об'єкта його розробки, так і процесу трансформації цього об'єкта при роботі з ним. Роботи В.М.Глушкова, включені в розділ 2 і 3, ілюструють цей процес стосовно до ЕОМ. Використання понять абстрактного автомата, дискретного перетворювача, магазинного автомата, періодично-визначеного перетворення на нескінченному регістрі і побудова на базі цих понять теорії, що відбиває еволюційний процес створення засобів автоматизації ЕОМ, таїть у собі багато невикористаних можливостей для побудови теорій і методів проектування перспективних ЕОМ. Дуже плідною є ідея використання пари мікропрограмних алгебр і згодом алгебри алгоритмів для рішення проблем побудови програмного забезпечення ЕОМ. Зокрема, ідеї побудови систем проектування програм на основі перетворення виразів у багатоосновних алгебрах не тільки не втратили своєї актуальності, але, можна вважати, є перспективною основою на найближче десятиліття.

В.М.Глушков приділяв багато уваги використанню математичних моделей і методів у керуванні і плануванні економікою, народним господарством, про що свідчать роботи, включені в 4 розділ цього тому. Хоча роботи з прогнозування на основі експертних оцінок були виконані В.М.Глушковим ще в 70-х рр. ХХ століття, практично лише зараз прийшло усвідомлення, що експертні оцінки і засновані на їхньому використанні експертні системи можуть з'явитися і вже є ефективним інструментом рішення практичних задач у різних сферах людської діяльності від діагностики складних технічних систем до формування соціального клімату і пошуку корисних копалин. Побудова ієрархічних моделей економіки, окремих галузей чи підприємств і методів рішення задач оптимізації в системах керування в даний час як і раніше залишається важким. Без розвитку інструментарію не можна домогтися успіху в цій області. Ідеї, висловлені тут В.М.Глушковим, спрямовані на подолання подібних труднощів.".

Значення обчислювальних машин і систем для науково-технічного прогресу суспільства важко переоцінити. Електронні обчислювальні машини, що з'явилися в 50-х роках, тобто існуючі близько 30 років, є технічними об'єктами, які дуже динамічно розвиваються та інтенсивно ускладнюються . Про це свідчить той факт, що в даний час уже створюються ЕОМ V покоління. Звідси випливає, що час існування одного покоління ЕОМ - 6-7 років. Крім того, здатність і можливості ЕОМ з погляду імітації в них розумової діяльності людини від покоління до покоління зростають дуже істотно. Росте швидкодія й об'єм пам'яті, підвищується рівень "машинного" інтелекту. У цих умовах питання теорії побудови ЕОМ, що включають у себе як уявлення про вигляд ЕОМ, так і методи і технології розробки апаратних і програмних компонентів ЕОМ і ЕОМ у цілому, а також технологічні засоби підтримки створення, проектування і виготовлення ЕОМ є надзвичайно актуальними.

В.М.Глушков багато працював над зазначеними питаннями, і результати його досліджень, а також його наукові ідеї були гідно оцінені в нашій країні і за рубежем, про що свідчить суспільне визнання його робіт.

У другий том тритомного видання включені роботи В.М.Глушкова по формуванню архітектурних принципів і вигляду ЕОМ. Зокрема, для ЕОМ нових поколінь важливе значення мають ідеї апаратної підтримки мов високого рівня, принципу макроконвеєрної організації обчислень і багатопроцесорної ЕОМ (розділ І), методи автоматизації спільного проектування схемного і програмного забезпечення ЕОМ, ідеї реалізації сумісності і наступності поколінь ЕОМ (розділ ІІ), а також побудова і використання ЕОМ як інструмента реалізації ідей штучного інтелекту (розділ ІІІ).

Протягом усього періоду роботи в області кібернетики й обчислювальної техніки В.М.Глушков займався питаннями штучного інтелекту, і багато його ідей в цьому напрямку ще не знайшли свого втілення.

Віктор Михайлович у дослідницькій роботі волів утілювати принцип "єдності далеких і ближніх цілей", що означає, що ціль, до якої повинний прагнути дослідник, складається, принаймні, із двох складових: далекої, спрямованої в майбутнє (стосовно до проблем штучного інтелекту - це створення "штучного розуму") і ближньої, спрямованої в сьогодення (стосовно до конкретних аспектів його діяльності тут можна назвати реалізацію ефективних алгоритмів аналітичних перетворень, доказ теорем в математиці, розпізнавання зорових образів і т.п.).

В.М.Глушков вірив у досягнення далекої мети в області штучного інтелекту й у зв'язку з цим навіть висловлював дуже цікаві ідеї про безсмертя людської особистості. Результати його досліджень звичайно завершувалися створенням нових засобів обчислювальної техніки, що за рівнем свого "машинного" інтелекту перевершували попередні зразки.

Використання обчислювальної техніки в практиці планування і керування економікою, підприємствами, функціонуванням складних технічних систем і виробничих процесів визначено самим ходом науково-технічного прогресу і розвитку цивілізації. В.М.Глушков вважав виникаючі тут проблеми кардинальними і протягом усієї своєї діяльності, починаючи з 1959 р., багато сил віддав власним дослідженням, а також організації досліджень і розробок в академічній і галузевій науці в цій області. Саме завдяки його монографіям "Введение в кибернетику" (1964 р.), "Введение в АСУ" (1972 р.), "Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС" (1975 р.), "Основы безбумажной информатики" (1982 р.) ідеями комп'ютеризації цієї області діяльності були захоплені багато дослідників і практичних працівників.

Останнім часом іноді лунають докори на адресу В.М.Глушкова. Його дорікають у несвоєчасності реалізації цих ідей. Однак не усе залежить від однієї людини. Якщо проаналізувати діяльність В.М.Глушкова в цьому напрямку, то дивує обсяг зробленого їм в умовах, як тепер прийнято говорити, застійного періоду в нашому господарстві. Адже саме завдяки його зусиллям і величезній просвітительській діяльності були створені перші в нашій країні системи керування підприємствами з масовим виробництвом (Львів, Кунцево й ін.); ЕОМ, призначені для керування ("Днепр 2"); системи, у яких реалізовувалися моделі організаційного керування (РАС, АСПР та ін.). Але чудові потенційні можливості, закладені в ці системи, не могли одержати діючого розвитку і зробити справді ефективного впливу на керування об'єктами через розбіжність економічних механізмів того часу, непідготовленості соціального середовища для їхнього сприйняття. Ці гальмуючі фактори стають особливо наочними зараз, з позицій перебудови.

Велике значення В.М.Глушков надавав філософському осмисленню стану і положення кібернетики, методів і засобів її дослідження в системі наук і практичного життя. Саме його визначення кібернетики як науки включено у Велику Радянську і Британську енциклопедії. Розпочата ним спроба видати "Енциклопедію кібернетики" успішно завершилася в 1974 р. (до речі, це перша у світі енциклопедія такого роду). Кілька робіт цього плану, включені в даний том, дають уявлення про його позицію в цьому питанні.

В.М.Глушков був дуже різнобічним ученим. У сферу його досліджень попадали іноді об'єкти, здавалося б, дуже далекі від обчислювальної техніки і математики, але, міркуючи над кібернетичними ідеями і використанням досягнень кібернетики для користі людей, В.М.Глушков не міг пройти повз болючі точки свого часу. Так з'явилися роботи, зв'язані з проблемами телепатії, виникнення життя, боротьби з раком. Деякі з них включені в даний том.

В.М.Глушков - видатний вчений і організатор науки, Герой Соціалістичної праці, академік, автор фундаментальних робіт в області кібернетики, прикладної математики й обчислювальної техніки. Творча спадщина В.М.Глушкова містить у собі понад 600 робіт, у тому числі 25 монографій, велика кількість створених під його керівництвом засобів обчислювальної техніки (ЕОМ "Киев", серії "МИР", серії "Днепр", "Киев-67", "Киев-70", "Рось", "Искра" та ін.), ідеї і розробки математичного апарату кібернетики, її філософських концепцій, кібернетичних пристроїв і систем, активно працюючих великих творчих колективів.