English    Українська

Иллюстрации. Литература. Дополнительные материалы Список печатных работ академика АН СССР В.М.Глушкова Компьютеры.Периферийные устройства.Сети.Использование компьютеров в системах Виктор Михайлович Глушков. Жизнь и творчество. Содержание Виктор Глушков - основоположник информкционных технологий в Украине и бывшем СССР

Первый декан факультета кибернетики
академик НАН Украины, заслуженный деятель науки Украины
Ляшко Иван Иванович

рассказывает о создании и становлении факультета.
Приводится на языке оригинала

Науки, якi складають теоретичне ядро кiбернетики, є математичними.

Наприкiнцi 70-х рокiв пiд могутнiм впливом ЕОМ та їх застосувань кiбернетика остаточно сформувалась як наука фiзико-математичного профiлю, але з власним предметом, дослiдження - так званими кiбернетичними системами. В Iнститутi кiбернетики АН України уже був створений цiлий ряд першокласних ЕОМ i АСК. Це, перш за все, широко вiдомi обчислювальнi машини "Промiнь", "Киев", серiя машин "МИР", керуюча машина широкого призначення (КМШП), системи "Днепр", малi машини "Iскра", "Рось" та iншi. Бiльшiсть iз цих машин випускались серiйно на збудованому у Києвi заводi обчислювальних машин.

Київ у тi часи по праву став центром кiбернетики в країнi. Багато в цьому сприяв i Київський унiверситет iменi Тараса Шевченка. Ще в 1957 роцi було створено кафедру обчислювальної математики, майже всi випускники якої щорiчно поповнювали колектив Iнституту кiбернетики. За порiвняно короткий перiод часу завiдувач кафедрою проф. Г.М.Положiй згуртував навколо себе талановитий колектив i спрямував його на дослiдження i розв'язання важливої проблеми обчислювальної математики - проблеми побудови ефективних методiв розв'язання краєвих задач математичної фiзики. Результатом цих дослiджень стало створення потужного методу сумарних зображень (метод Положiя), який вiдразу ж викликав жвавий iнтерес у вiтчизняних i зарубiжних математикiв. Одна за одною захищаються дисертацiї. Рахунок докторських дисертацiй вiдкрив автор цих рядкiв (1963 р.).

Згодом докторами наук стали Б.М.Бублик, А.А.Глущенко, I.М.Ляшенко, В.Л.Макаров, 0.0.Капшивий, Г.Ю.Мистецький.

Крiм дослiджень з обчислювальної математики в унiверситетi у тi часи активно проводились дослiдження з теоретичної i економiчної кiбернетики, прикладної лiнгвiстики, електромоделювання. Багато в цьому сприяв переїзд (1956 р.) до Києва доктора фiз.-мат. наук В.М.Глушкова. Про те, що вiн щойно був призначений завiдуючим лабораторiєю обчислювальної технiки i математики Iнституту математики АН України, на механiко-математичному факультетi знали. Але досi не було нагоди з ним познайомитись. Ця нагода трапилась у тому ж 1956 роцi: вiн завiтав в деканат для вияснення можливостей працевлаштування (зрозумiло, на 0,5 ставки). При першому знайомствi вiн справив на мене чудове враження. Як з'ясувалось у розмовi, до цього вiн уже мав певний педагогiчний досвiд. Того ж року вiн був зарахований на посаду в.о. професора кафедри алгебри, де у 1957 р. йому було присвоєно звання професора цiєї ж кафедри.

Лекцiї, якi - вiн читав, завжди привертали увагу слухачiв надзвичайною новизною, оригiнальнiстю, логiчнiстю i послiдовнiстю викладу матерiалу. Ось лише не повний перепiк курсiв, якi читав тодi Вiктор Михайлович: "Гомологiчна алгебра", "Теорiя i методи проектування ЕОМ", "Теоретичнi проблеми кiбернетики", "Теорiя автоматiв" тощо.

У 1966 р. на факультетi було створено кафедру теоретичної кiбернетики (зав. каф., академiк В.М.Глушков). Серед спiвробiтникiв кафедри була К.Л.Ющенко, яка ще задовго до цього працювала на факультетi, В.Н.Редько, В.С.Чарiн. Випускники цiєї кафедри поповнювали ряди вчених науково-дослiдних iнститутiв i вищих учбових закладiв.

У цей же час в унiверситетi вже успiшно функцiонувала кафедра економiчної кiбернетики (зав.каф. проф. К.I.Швєцов), яка була тодi на економiчному факультетi. Викладачi кафедри тiсно спiвробiтничали з кафедрами обчислювальної математики, теоретичної кiбернетики при написаннi навчальних посiбникiв, програм курсiв i спецкурсiв.

Великим попитом користувались випускники кафедри прикладної лiнгвiстики фiлологiчного факультету (зав.каф. доцент Ф.О.Нiкiтiна, згодом професор). Спiвробiтники кафедри I.П.Бiленька, Г.Г.Почепцов пiзнiше стали професорами.

Однак, бурхливий розвиток обчислювальної технiки викликав надзвичайно велику потребу в спецiалiстах з програмування, оптимiзацiї, оптимального керування, iнформацiйних систем тощо. При щорiчному розподiлi спецiалiстiв на механiко-математичному факультетi, де починаючи з 1965 р. я був деканом, кiлькiсть замовлень вiд iнститутiв, КБ, пiдприємств була набагато бiльшою, нiж було передбачено планом випуску. Та й вимоги до випускникiв ставились вiдмiннi вiд тих. до яких ми досi звикли. Нас постiйно докоряли тим, що у передових розвинутих країнах у цей час уже успiшно дiяли окремi iнститути, департаменти, коледжi з iнформатики.

Власне кажучи, потрiбно було кардинально змiнювати процес пiдготовки кадрiв з кiбернетики. Про це неодноразово наголошувалось у виступах провiдних вчених, директорiв пiдприємств, iнститутiв тощо.

Зокрема, як з'ясувалось пiзнiше, при розглядi на засiданнi Президiї АН України питання про стан та впровадження обчислювальної технiки (жовтень 1968 р,) академiк Б.Є.Патон (президент Академiї наук України) настояв на тому, щоб у прийнятiй постановi окремим пунктом було видiлено питання про клопотання перед директивними органами щодо вiдкриття в провiдних вузах України факультетiв i вiддiлень, якi б забезпечували пiдготовку необхiдної кiлькостi спецiалiстiв зобчислювальної технiки та її застосувань.

Коментуючи цю постанову, директор Iнституту математики АН України академiк Ю.О.Митропольський, який тодi був професором механiко-математичного факультету, також висловився за скорiше створення окремого факультету кiбернетики в унiверситетi, що, на його думку, значно б прискорило науковi дослiдження так званої "чистої" математики на мехматi i розв'язало б руки для нових дослiджень з кiбернетики на новому факультетi.

Це питання часто-густо обговорювалось разом iз В.М.Глушковим.

Можливiсть створення окремого вищого закладу з кiбернетики вiдразу виключалась, оскiльки лише поверхневi пiдрахунки показували, що для нього потрiбнi були б величезнi матерiальнi витрати й необхiднi кадри. Зiйшлися на тому, що значно простiше й ефективнiше органiзувати окремий факультет у складi Київського унiверситету. Це узгоджувалось iз прийнятою вище постановою Президiї АН України. Та й наявнiсть 4-х кафедр кiбернетичного спрямування (ОМ, ТК, ЕК, ПЛ) у складi унiверситету значно спрощувало органiзацiю такого факультету. Про все це ми виклали у доповiднiй записцi, з якою разом з В.М.Глушковим звернулись (квiтень 1969 р.) до першого проректора унiверситету В.В.Цвєткова (нинi чл.-кор. НАН України). Проректор вiдразу поставив питання, хто очолить новостворений факультет. Чесно кажучи, про майбутнього декана досi мови не було. Тому для мене було повною несподiванкою, коли Вiктор Михайлович став наполягати, щоб я очолив факультет.

Ця пропозицiя мене не дуже порадувала, i для цього у мене були певнi пiдстави. У цей час механiко-математичний факультет був одним з провiдних в унiверситетi. Колектив викладачiв значно помолодшав. З'явилось багато професорiв i доцентiв. Повоєннi рани поступово заживлювались Контингент студентiв також став значно сильнiшим на вiдмiну вiд попереднiх рокiв. У той час факультет щорiчно поповнювався випускниками створеної в 1963 р. спецiалiзованої школи-iнтернату фiзико-математичного профiлю при унiверситетi (сьогоднi фiзико-математичний лiцей), спецiальних фiзико-математичних шкiл м.Києва та iнших мiст України, переможцiв олiмпiад тощо. Так що перспектива керiвництва новим факультетом мене не дуже приваблювала.

Але оскiльки ця пропозицiя виходила вiд Вiктора Михайловича, який одразу зi свого боку пообiцяв необхiдну допомогу, я, обмiркувавши ситуацiю, погодився. Одразу розмову з проректором було перенесено в кабiнет ректора, академiка АН України I.Т.Швеця. Ректор доручив менi пiдготувати необхiднi клопотання до Мiнвузу, що й було зроблено.

7 травня менi зателефонували з Мiнвузу i стали поздоровляти. Я вiдразу думав, що поздоровляють мене, як ветерана вiйни, iз Днем Перемоги. З'ясувалось, що поздоровлення стосувалось створення першого на той час в країнi факультету кiбернетики у Київському унiверситетi. Це питання розглядалось на колегiї Мiнвузу 6 травня 1969 р. Цим же днем i датований наказ, який наведено нижче. Коли вiн надiйшов до унiверситету протягом мiсяця був пiдготовлений наказ ректора.

Кадрова ситуацiя у першi днi створення факультету була дуже напруженою. За кiлькiстю студентiв факультет повинен був мати близько 90 викладачiв, а було спочатку лише 28. На наше прохання ректорат видiлив додатковi вакансiї, якi заповнили в основному аспiранти i випускники тих кафедр, що започаткували факультет. Велику допомогу надав нам В.М.Глушков, завдяки якому до викладацької роботи було залучено кращих фахiвцiв Iнституту кiбернетики.

Не легше було i з навчальними програмами i посiбниками - багатьох з них просто не iснувало. Програми з класичних курсiв ми запозичили у механiко-математичного факультету, а програми курсiв суто "кiбернетичних", таких як "Програмування" "Обчислювальнi машини i системи" тощо,розробляли, вiдлагоджували i згодом використовували буквально з "колiс".

До цього ж додалася й непроста задача органiзацiї прийому на перший курс новоствореного факультету.

Щодо останнього, слiд зазначити таке. Ректорат, керiвництво громадських органiзацiй унiверситету висловлювали занепокоєння стосовно того, що план прийому не буде належним чином виконаний.

Щоб запобiгти цьому, ми виступили у засобах масової iнформацiї, де повiдомили про новий факультет, його цiлi i вимоги до вступникiв. Цьому сприяла ще одна подiя, У серединi травня 1969 р. в_дбулось вручення державної нагороди Iнституту кiбернетики АН України. На церемонiї вручення були всi найвищi посадовi особи України i м.Києва. З поздоровленням виступив також студент механiко-математичного факультету, в якому повiдомив про наведений вище наказ мiнiстра. Разом з iншими цей виступ озвучили i описали всi засоби масової iнформацiї України.

Всупереч побоюванням керiвництва унiверситету на новостворений факультет був чи не найбiльший конкурс серед природничих факультетiв.

Ще до початку першого вступного iспиту у липнi було створено кафедру моделювання складних систем, яку очолив Б.М Бублик Згодом було вiдкрито новi кафедри.

Буквально за декiлька рокiв факультет став одним з провiдних в унiверситетi. Його п'ятирiччя ми вiдзначали на Тарасовiй горi в м.Каневi. Сюди, на Республiканську конференцiю з обчислювальної математики, яку органiзував факультет, з'їхались вченi з усiх куточкiв країни. У нiй прийняли участь i виступили академiки СРСР В.М.Глушков (Про дiалоговий метод розв'язання оптимiзацiйних задач), 0.0.Дороднiцин (Обчислювальнi методи математичної фiзики. Проблеми i перспективи), Ю.О.Митропольський (Про роль математики в науково-технiчному прогресi та вплив обчислювальної математики на її розвиток), 0.0.Самарський (Чисельнi методи та їх застосування).

Пiдводячи пiдсумок конференцiї, мною, як головою оргкомiтету, у доповiдi "Обчислювальна математика в сучасному науково-технiчному прогресi" було зазначено, що на конференцiю поступило понад 720 iнiцiативних доповiдей. Для участi в її роботi було вiдiбрано 220 кращих з них, авторами яких було 398 осiб, у тому числi понад 50 професорiв i 70 доцентiв.

Серед учасникiв були професори Ю.М.Єрмольєв, I.В.Сергiєнко, Я.С.Григоренко, В.С.Михалевич, Б.М.Пшеничний, В.Л.Рвачов, Н.З.Шор (згодом академiки АН України),професори Ф.I.Андон, Б.М.Бублик, I.А.Луковський, В.В.Скопецький, А.В.Чикрiй (згодом член-кореспонденти. АН України), професори I.М.Молчанов (заст. голови оргкомiтету), П.I.Боднарчук, К.Г.Валєєв, А.А.Глущенко, В.В.Iванов, I.М.Ляшенко,В.Л.Макаров, В.Я.Скоробогатько та багато iнших фахiвцiв з провiдних навчальних i наукових закладiв України та iнших республiк.

Конференцiя у своєму рiшеннi запропонувала план заходiв щодо подальшого розвитку обчислювальної математики в Українi. Сьогоднi приємно вiдзначити, що багато чого з намiченого збулося, отже, нашi зусилля не були марними. Набутий досвiд став у нагодi при органiзацiї ще декiлькох всесоюзних та республiканських конференцiй.

У цi святковi днi я щасливий, створений факультет став одним з провiдних в унiверситетi i багато наших випускникiв зараз посiдають чiльнi державнi i науковi посади.

У зв'язку з переходом у 1977 р. на посаду проректора з наукової роботи я залишив посаду декана. Їм став проф. Б.М.Бублик Я ж залишався завiдувачем кафедри обчислювальної математики до 1991 р. Згодом цю посад обiйняв С.I.Ляшко.


НАКАЗ МIНIСТРА ВИЩОЇ
I СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦIАЛЬНОЇ ОСВIТИ УРСР

N 258

м.Київ               6 травня 1969 р.


Про органiзацiю факультету кiбернетики
Київського унiверситету
В зв'язку з широким впровадженням систем керування та електронно-обчислювальної технiки в народне господарство та зростаючими вимогами до якостi та змiсту пiдготовки спецiалiстiв в галузях теоретичної i прикладної математики, за поданням ректора,

НАКАЗУЮ:

1.Органiзувати з 1 вересня 1969 р. в Київському унiверситетi факультет кiбернетики.
2.Планово-фiнансовому управлiнню внести необхiднi змiни до штатного розпису унiверситету.
3.Внести вiдповiднi змiни до статуту унiверситету.

Ю.ДАДЕНКОВ