English
Русский |
Друга половина XX столiття подарувала людству цiлий феєрверк блискучих досягнень у галузi цифрової електронної обчислювальної технiки. Її становлення i розвиток характеризувалися стрiмкими темпами. Адже завдяки появi комп'ютерiв iнформацiя, якою володiє людство, стала своєрiдною "сировиною" для виробництва багатьох "продуктiв": нових знань, управлiнських рiшень, наукових прогнозiв, статистичних зведень, усiляких рекомендацiй, висновкiв тощо. Причому, на вiдмiну вiд фiзичної сировини (корисних копалин, пального та iн.), iнформацiя у мiру її використання не тiльки не зникає, а навпаки, поповнюється новою, являючи собою "сировинну" базу iнтелектуальної працi, що постiйно розширюється.
Сучасними успiхами комп'ютеризацiї та iнформатизацiї свiтова спiльнота зобов'язана мiльйонам талановитих учених, iнженерiв, робiтникiв, якi створили новi поколiння комп'ютерiв, їхнє програмне забезпечення, потужнi iнформацiйнi мережi.
Однак тих, хто закладав фундамент комп'ютерної науки i технiки, було не так уже й багато. Серед них були вченi, iнженери та математики рiзних країн. Друга свiтова вiйна i десятилiття "холодної вiйни" призвели до роз'єднання вчених i засекречування робiт, оскiльки тодi комп'ютери створювалися насамперед для вiйськових цiлей.
Внаслiдок цих чинникiв творчий внесок першопрохiдцiв обчислювальної технiки був вiдомий лише вузькому колу спецiалiстiв.
За рубежем - у країнах Захiдної Європи i США - ця прогалина в публiкацiях про становлення та розвиток цифрової електронної обчислювальної технiки вже заповнена. Тут з'явилося багато книг, статей у перiодичних виданнях, створенi музеї де експонуються комп'ютери перших поколiнь.
У колишньому Радянському Союзi цей процес затягнувся. Лише в 90-i роки ХХ столiття, з розпадом СРСР, почалося розсекречування багатьох ранiше виконаних у данiй галузi робiт i з'явилася можливiсть дослiджувати й оцiнити творчий внесок вiтчизняних учених, iнженерiв, виробничникiв у свiтовий процес становлення та розвитку обчислювальної технiки.
У важкий повоєнний час зусилля цих людей i колективiв, у яких вони працювали, вивели Радянський Союз у свiтовi лiдери комп'ютеробудування. На жаль, у роки застою ми втратили лiдерство у цiй галузi. Навряд чи можна звинувачувати в цьому учнiв, що продовжували справу своїх славнозвiсних учителiв. Сьогоднi вже очевидно, що на те були бiльш вагомi причини - внутрiшнi i зовнiшнi. Проте слiд визнати, що фундатори обчислювальної технiки були воiстину подвижниками, i їхнiй творчий внесок у становлення i розвиток цього надзвичайно важливого напряму науки i технiки - це результат їх блискучих здiбностей, високих моральних якостей та усвiдомлення величезного значення нових технiчних засобiв для прогресу людського суспiльства.
Розробка комп'ютерiв у важкi повоєннi роки, у стислi строки, була подвигом, як i великi досягнення у створеннi супутникiв, ракет, атомних реакторiв, про що багато говорилося i писалося (без згадування про величезну роль комп'ютера у виконаннi цих робiт).
Обчислювальна технiка в Українi, як i в колишньому СРСР, у цей перiод розвивалася власним шляхом, спираючись на видатнi науковi здобутки вiтчизняних учених.
